пʼятниця, 25 липня 2014 р.

Into the wild


Знаєте, в житті кожного з нас настають такі миті, коли ти різко змінюєш погляди на життя, коли речі, які раніше здавались цінними втратили свою цінність і ти знаходиш первісну цінність в таких звичайних речах, як ранкове повітря на світанку чи красиві багряні промені, які йдуть від сонця,
чи коли потрапляєш під теплий дощ, а в тебе немає парасольки і ти сам один відчуваєш такі емоції які не передати словами. І в такі миті ти розумієш, що не обов'язково бути сильним, головне – відчувати себе сильним. Випробувати себе хоча б раз, хоча б раз опинитися в найжорстокіших умовах. Стати сліпим та немічним, маючи для порятунку лише свої руки та голову.  Після таких митей ти розумієш справжню цінність життя, цінуєш кожен ковток повітря, яке вдихаєш, цінуєш спілкування з людьми, які творять добро, розумієш, що насправді Всевишній виділив нам не так багато часу на Земній тверді і ми повинні використати цей час з користю для себе і для хороших людей. Ти розумієш, що це таке «щастя». І тоді наше швидкоплинне життя набуває сенсу.

Саме такі думки з’являються в голові після перегляду кінострічки Шона Пена «Into the wild».  Фільм розповідає реальну історію Крістофера Маккендлесса, молодого юнака з вельми забезпеченої сім'ї, який, відкинувши матеріальні цінності сучасного суспільства, роздав всі свої гроші на доброчинність, а сам пішов мандрувати країною. Історія, про боротьбу, дружбу, кохання і свободу. Цікавий сюжет, але не буду вам переповідати, щоб не заспойлерити і не зіпсувати враження.

Фільм дуже красивий. Краєвиди Америки зняті дуже круто: від великих мегаполісів до найглибших куточків Аляски, де майже не ступала нога людини. Пейзажі фільму захоплюють і так і хочеться зірватись, зібрати рюкзак і поїхати в далеку далечінь, де зорі видно краще і дихається легше.
Також дуже подобається саундтрек до фільму написаний гітаристом групи «Pearl Jam» - Едді Веддером. Мелодійні кантрі мелодії які перетікають одна з одної як вода з бурливої ріки в дикий водоспад. Тому за музику я кажу окреме дякую.
Гра акторів неперевершена,таке відчуття, наче ти перебуваєш разом з ними і спілкуєшся з ними, як зі своїми старими приятелями. Відчуваєш кожну їхню емоцію, відчуваєш їхній біль і їхню радість.
Ще можна перерахувати багато плюсів цього геніального фільму, але для чого, якщо ви й самі можете подивитися його і отримати кайф. Скажу лише, що цей фільм нас вчить, що не потрібно зациклюватися на матеріальних цінностях, адже найголовніше в житті, те, що приносить радість і не купиш за гроші. Те, що потрібно відчути, потрібно побороти багато труднощів, пережити багато страждань і мук, щоб усвідомити, що щастя полягає в простих речах і воно має сенс лише тоді, коли є його з ким розділити.
«Здається тепер я зрозумів, що потрібно для щастя: тихе, ізольоване життя на селі, можливість бути корисним для людей, котрим не важко робити добро і які цього дуже потребують. Праця, яка може приносити користь, тоді відпочинок, природа, книжки, музика, любов до ближнього свого. Таким я уявляю собі щастя. А тоді, на вінці всього – ти поряд, можливо, діти. Чого ще може бажати людська душа?»





Немає коментарів:

Дописати коментар